Колись беззастережний лідер ринку платного телебачення та широкосмугового доступу до інтернету компанія "Воля" нині частково втрачає позиції.

На інтернет-ринку найбільшу частку відхопив державний "Укртелеком".
За підсумками першого кварталу 2010 року, в "Укртелекому" було 946 тисяч абонентів широкосмугового доступу до інтернету - приріст його бази склав 103 тисячі абонентів. Компанія "Воля" займає другу позицію - 390 тисяч, зростання -тільки 9 тисяч абонентів.

Втрату позицій на ринку телебачення президент компанії "Воля" Сергій Бойко пов'язує з нечесною грою конкурентів.

Упродовж довгого часу "Воля" намагалася боротися з конкурентами шляхом активного запровадження нових технологій, наприклад, у добровільно-примусовому порядку переводила телевізійних абонентів на цифровий формат.

Однак зараз компанія починає проводити більш консервативну політику: наприклад, на невизначений термін відклала запуск інтернет-телебачення.

- Сергій Юлійович, кого ви вважаєте вашим основним конкурентом у Києві та Україні?

- Для цього достатньо зазирнути в останні репорти IKS-consulting і взяти топ-10 провайдерів країни.


- Чи розглядаєте ви можливість створення ПАТ та виходу на IPO?

- Таку можливість ми не відкидали ніколи. Потенційно вихід на IPO залишається у довгостроковій стратегії компанії.


- Які у вас стосунки з акціонерами, зокрема, з фірмою "Сігма Блейзер"? Хто реально контролює компанію?

- Починаючи з 2008 року, нашими акціонерами є одні з найбільших інвестфондів: Providence Equity Fund, Goldman Sachs, UGF III, SBF IV, Eton Park, інвестором яких є, серед інших, і ЄБРР. З того часу акціонери не мінялися. Стосунки з усіма акціонерами, зокрема, і з "Сігма Блейзер", ділові та конструктивні.


- Кажуть, що контрольний пакет компанії хоче придбати великий інвестор. Чи ведуться такі переговори? Хто міг би стати цим інвестором?

- Наскільки мені відомо, жодних переговорів не ведеться.

- Яка частка ваших прибутків - від надання доступу до інтернету, а яка - до телебачення?

- Донедавна прибутки від інтернету і телебачення були приблизно однаковими, але у 2009 році позначився тренд, коли частка прибутку від інтернету скорочується. Це відбувається через демпінгові стратегії, які використовують гравці ринку.

Вони змушують і нас так само реагувати, ми теж ідемо на спеціальні умови, а це знижує ARPU - середній дохід від одного абонента.

Пропорція 2008 року між телебаченням та інтернетом була 50 на 50, 2009 року вона залишалася приблизно такою ж. У 2010 році 55% коштів отримаємо від телебачення і 45% - від інтернету. Ця тенденція збережеться.

- Тобто бурхливого витіснення одного виду послуг іншим не відбувається. Молодь не починає більше користуватися інтернетом?

- Ми надаємо послуги сім'ям, а це двоє дорослих і одна дитина. Якщо остання користується тільки або переважно інтернетом, то батьки - переважно дивляться телебачення.

І навпаки - якщо батьки молоді, вони "сидять" в інтернеті, а їх дитина дивиться мультфільми, бо ще не доросла до мережі.

- Коли почнеться спад цікавості до класичного телебачення?

- Ніколи. Зміняться хіба що технології і саме поняття "телебачення".

- Які зараз частки передплати тих чи інших пакетів телеканалів?

- Близько 40% користуються пакетом "Україна", його ще називають соціальним пакетом. Ще 35% - базовим пакетом "Україна і світ". Решта передплачують інші пакети.

- Чи користується популярністю HD-канал?

- Рано робити висновки - ми тільки недавно запустили його у тестовому режимі. Багато людей уже його дивляться, але ми цього поки не вимірюємо. Щоб робити висновки, потрібно два-три місяці. Попередні соціологічні дослідження говорять що 3-4% людей бажали б передплачувати окремий HD-пакет.

- Які з українських телеканалів вам обходяться найдорожче?

- Я не можу назвати конкретні канали, бо всі угоди є конфіденційною інформацією. Але це, безумовно, тематичні канали, більш вузькі за спрямованістю.

- Ви анонсували до кінця 2010 року запуск інтернет-телебачення - IPTV. На якій стадії проект? Чи не дублюватиме він послугу "Відео на замовлення"?

- На початку 2010 року ми розглядали впровадження технологічних рішень, зокрема, за протоколом IP, які б дозволили б удосконалити сервіс "Відео на замовлення".

Однак виявилося, що людям неважливо, які технології використовує провайдер. Їм цікаві контент і зручність, тому зараз у нас нема чітких строків щодо запуску цієї технології. Наразі "Відео на замовлення" у теперішньому форматі достатньо.

- Але зараз там можна замовляти лише фільми, а не старі телепрограми.

- Ми і не думали, що таке комусь треба. Зараз будь-які сюжети викладаються в інтернеті, причому самими ж телеканалами, то для чого це дублювати?

- А принцип зміщення показу у часі - timeshift?

- Бюджетний декодер не забезпечує таку функцію, тому ми пропонуємо користувачам спеціальний декодер з жорстким диском, який дозволяє як "зсувати" перегляд у часі, так і записувати передачі для перегляду в інший день. Близько 4 тисяч абонентів вже користуються такими декодерами і задоволені.

- Але ж для чогось інші оператори заявляють про намір запускати IPTV?

- Ми теж озвучуємо плани.

- Вважається, що ті, хто надає послуги IPTV, не будуть платити за покази телеканалам.

- Діючий закон дає чіткий алгоритм ліцензійних відрахувань. Там рахується кількість домогосподарств. Щодо IPTV, звісно, їх кількість важко визначити, тому що будь-який користувач інтернету може зайти на сайт і подивитися програму.

Власне, у цьому полягає протиріччя між органом ліцензування, який хотів би отримати відрахування за всі домогосподарства, і провайдером, який хотів би платити тільки за тих користувачів, які справді будуть користуватися його сервісом.

Наразі ж доводиться платити за всю потенційну кількість людей, які можуть переглянути програму.

- Тобто, за всіх інтернет-користувачів у світі?

- Не у світі - в Україні.

- Тобто саме закон гальмує запуск IPTV?

- Ні. "Голден Телеком" уже отримала таку ліцензію - ліцензію провайдера програмних послуг.

- Але ж в Україні інтернет-користувачів набагато більше, аніж абонентів будь-якого кабельного оператора.

- Так, але ми вважаємо, що принцип технологічної рівності ніхто не скасовував. Якщо для кабельних провайдерів є норма, яка вимагає платити за кількість потенційних домогосподарств, то чому для IPTV мають бути привілеї?

- Чи може мати доступ до послуги "Відео на замовлення" людина, яка не підключена до телебачення?

- Ні. Зараз ні. Ми планували надавати цей сервіс для користувачів інтернету, але для цього треба отримувати окрему ліцензію та укладати окремі угоди з правовласниками програм, бо принцип технологічної нейтральності не поширюється на інтелектуальні права.

Саме тому будь-які інтелектуальні права продаються з диференціацією щодо способу розповсюдження. Є окремі права для комерційного кабельного чи супутникового телебачення, безкоштовного ефірного телебачення, кінопоказу, показу через інтернет та за замовленням. Це все окремі права, за які треба платити окремо.

- Тобто зараз ви надаєте цю послугу не за окремою, а за телевізійною ліцензію?

- Так. Усі фільми, які ми пропонуємо, через рік буде показано по телевізору.

- Скільки зараз для вас коштують такі фільми?

- За умовами угоди, ми маємо платити 50% правовласникові за кожен показ. Зараз ціна сервісу - 15 гривень з абонента за показ одного фільму, відповідно 50% - це 7,5 гривні з абонента.

- А як щодо авторських прав на ті фільми, які люди можуть скачувати безкоштовно з ресурсів вашого дата-центру?

- Ми не маємо жодного стосунку до ресурсів, які розміщуються у нашому дата-центрі. Однак, надаючи послуги хостингу серверів у нашому дата-центрі, ми даємо користувачам послуг дата-центру та їх ресурсам преференції - відсилаємо до них наших користувачів послуги інтернет.

Це додатковий бонус для користувачів послуг дата-центру за те, що вони розмістили свої ресурси на технічних майданчиках нашого дата-центру і сплачують за ці послуги.

- АМКУ рекомендував вам узгоджувати з абонентами їх переведення на цифрове телебачення до закінчення терміну угод. До якого часу вони дійсні?

- Були рекомендації "покращити роботу з інформування". Всі рекомендації щодо відтермінування строку зміни технології на цифрову і покращення інформаційного супроводу процесу відмови від старої аналогової технології ми виконали.

Програма переходу на цифрову технологію завершена у Києві - він став першою цифровою столицею Східної Європи. І ціна на цифрові пакети нижча за аналогові.

- Однак додатково доводиться платити за оренду обладнання. Тобто ви все одно мусите такі дії узгоджувати з абонентами.

- Абонент повинен мати право відмовитися від нової послуги, тому ми завчасно анонсували перехід на "цифру". Індивідуальне інформування абонентів мало кілька етапів і починалося більш ніж за місяць до зміни технології.

- Чому декодери доводиться купувати тільки у вас, а не, скажімо, на радіоринку?

- У нас нема обов'язкової вимоги брати тюнер тільки у нас. Своїми тюнерами користується 18 тисяч абонентів "Волі". Однак більшість декодерів, придбаних на ринку, не працюють вже через два місяці, тому ми не радимо купувати їх без перевірки якості.

- А щодо модемів? Їх просто ніхто не продає.

- А ви шукали? Ви їздили на "Караваєві дачі", на "Петрівку"? Колись модеми продавали у торгових мережах, але для них цей товар швидко став нецікавим, бо ми почали дотувати придбання модемів, а з часом - надавати в оренду, що набагато вигідніше для користувачів.

- АМКУ більше не має претензій до вашої компанії?

- Всі суперечності щодо визначення ринку залишаються, отже, вони вже, на жаль, зафіксовані у рішеннях, що були нами оскаржені у судах. Ці суди тривають.

- "Укртелеком" швидко нарощує базу абонентів широкосмугового доступу до інтернету, ви вже другі на ринку. Він не може щось таке зробити і з телебаченням?

- Може, і не тільки "Укртелеком".

- Як ви протистоятимете конкурентам, які почнуть надавати послугу телебачення?

- Вони вже це роблять. "Укртелеком" протягом року надає послугу показу телепрограм за допомогою IP-протоколу. Тобто користувачі високошвидкісного інтернету цього оператора можуть дивитися певний набір програм.

І хоча вони це називають тестуванням, у нас, крім посмішки, таке твердження нічого не викликає. Зрозуміло, що це робиться, аби не отримувати ліцензію і не платити державі та правовласникам.

- А чому ніхто не відмовився від "Волі" і не перейшов в "Укртелеком"?

- Хоча з 2008 року це стало однією з проблем і вплинуло на кількість абонентів - ми втратили 2-3% абонентів, я вважаю, що крім ціни важливішими є інші речі - асортимент каналів, вибір пакетів, якість картинки, звуку, зручність обслуговування. Саме це створює переваги пропозиції, саме це цінують споживачі.


- Ви не очікуєте, що невдовзі кількість абонентів телебачення в "Укртелекому" стрімко зросте?

- А яку нову привабливу послугу вони можуть надати абоненту? Зараз телебачення у них безкоштовне.


- І як ви з цим боретеся?


- Пропонуємо вигідніші умови. Однак у нас є принципи, ми не можемо займатися піратством, проводити тривалі тестові періоди, наприклад, протягом півроку чи року, обкрадаючи ліцензійну систему.

- Дбаєте про модну зараз конвергенцію послуг?


- Наведу приклад, як це робиться в Європі. Оператори кабельного телебачення пропонують і доступ до інтернету, і фіксовану телефонію, і послуги мобільних операторів, не обов'язково виробляючи ці послуги. А мобільні оператори пропонують, крім своїх продуктів, ще й знижку на послуги кабельного оператора.

В Україні компанії не готові укладати між собою такі угоди. У нас довіри трохи менше один до одного.

- Основні скарги киян на роботу "Волі" стосуються нерівномірної швидкості інтернету протягом дня.

- Інтернет як глобальна система неоднорідна. Швидкість, з якою ресурси віддають трафік, нерівномірна і нефіксована. Якщо в характеристиках пакета не гарантується певна швидкість, то це не суперечить договору. Ми розширюємо пропускну спроможність мережі та встановляємо нове обладнання, якщо бачимо перевантаження на певному сегменті.

Чому це відбувається? Іноді абоненти, порушуючи умови угоди, починають робити речі, які ми називаємо субпровайдерством: через себе підключають сусідів. Навантаження на цю частину мережі зростає, і решта абонентів це відчуває. Ми боремося з цим юридично і технічно.

- Невже таких людей у Києві так багато, що через них стрибає швидкість?

- Достатньо - 5%. І це не тільки у нас так, у Москві їх 7%, у Європі - 1-2%.

- Серед моїх знайомих немає жодного.

- А торенти? Це ж надання комп'ютера комусь як точки скачування інформації.

- То ці цифри стосуються тільки торентів? Прозвучало так, ніби 5% людей перепродають ваш трафік.

- Перепродаж також є. Перепродають трафік 1,2% абонентів.

- А є країни, де оператори не забороняють торенти?

- Китай. Росія.

- Якщо порівняти ваші інвестиції в обладнання як прибуткової компанії, 30 мільйонів доларів, з інвестиціями збиткового "Укртелекому", 1 мільярд гривень, спадає на думку, що ваші збої щодо швидкості пов'язані саме з цим.

- Для нас кількість інвестицій - не питання, для нас питання - фізична спроможність їх освоїти. На жаль, як і будь-який інший оператор, що будує та модернізує кабельні мережі, ми залежні від "Укртелекому".

Він надає або не надає доступ до телефонної каналізації, щоб модернізувати мережу. Він виходить або не виходить на лінію зв'язку, щоб дати можливість працювати на мережі під час аварійної ситуації.

Навіть після того, як 2009 року було встановлено граничні терміни погодження "Укртелекомом" технічних умов, він має чимало можливостей реагувати або по-діловому, або формально.

- Яка частина мережі найбільше потребує модернізації? Розподільча чи магістральна?

- Обидві. Але у будинках ми не залежні ні від кого, тому там немає затримок. Власне, тому зараз там і не потрібна масова модернізація. Ми можемо це зробити у будь-який час.

- Але не робите?

- Робимо. У Києві з будинковими розподільчими мережами проблем нема з кінця 2008 року. В інших містах процес триває.

- Досі надання доступу до інтернету ніхто не визнавав соціальною послугою. Чи не пора це зробити?

- Це нічого не змінить.

- Але ж був час, коли АМКУ вимагав від вас знизити вартість соціального пакета. Значить, це щось змінило.

- Якщо з певних причин, наприклад, перед виборами, мені треба завоювати популярність, я можу або роздавати гречку, або знижувати якісь ціни, використовуючи владу. Це жодним чином не стосується об'єктивної реальності.

Кожен провайдер зацікавлений встановити таку ціну на продукт, яка максимально задовольнила би потреби усіх сегментів споживачів і допомогла отримати максимальну кількість абонентів. Додатково втручатися у цей процес не потрібно.


Источник - www.epravda.com.ua


Обсуждение этой публикации запрещено! Вы больше не можете оставлять здесь комментарии.